Файна

Файна! Файна! Файна!
Файна! Файна! Файна!

Магія вечірніх осокір
Проростає до високих скалистих гір,
Мамо, ой, пусти мене на вечорниці,
Там на мене вже чекає мій коханий Грицьо!..
Мамо, ой, так хочеться погулять,
Я прийду додому, ще не буде ся смеркать!
Чому ж, не відпустиш ти мене?
Серце так тріпоче, мов шалене.
Доня, люба доню, не ходи,
Грицьо наведе тобі біди,
Сиди тихо вдома, не гуляй,
А я схожу до каплиці,
Помолиться, не чекай!
Доня, люба доню, не ходи,
Грицьо наведе тобі біди
Доня, люба доню, не хмур брови,
Таке життя, доню!

Приспів:
Така любов файна, файна, файна!
Мама казала:
Не вір у Гриця кохання, доню!
Любу хлестала!
Такий Грицьо файний, файний, файний!
Мама зомліла,
І з вечора до світання раннього
Гриця любила!
Любила! Любила! |
Любила, Любу била! | (3)

Любила! Любила!
Любу, Любу, Любу била!

Магія світанків серце лестить,
Мама ся на ганку Гриця пестить,
Пішла Люба доня по воду
І зустріла голубів у саду:
Мамо, що ж ти робиш? То мій Гриць!
Чи ти знову зрання дала по горілці?
Я ж тобі по дупі припечу нагаком,
Щоб не стояла ти на порозі боком!
Доня, люба доню, то все Гриць,
Я ж собі ходила до каплиці,
Тай і перестрів твій кавалер,
Розцілував, так шо тепер?
Доня, люба доню, мати знала зразу,
Що цей легінь - та і ще зараза.
Іди собі, доня, по водицю,
А я відшмагаю твого Гриця!

Приспів.

Любила! Любила!
Любу, Любу, Любу била!

Приспів.

Любила! Любила!
Любу, Любу, Любу била!