Ч/Б

Десь, десь, це було колись,
Два початки мали зійтись.
Вона була з Карпат. Він - із Конго,
Зустрілись у кіно, Бінго-Бонго!
Вона робила у Сільпо. Він вивчав науки.
Підіймайте руки ті, хто знає,
Що іноді і таке буває,
Будь-якого сина приласкає Україна.
Так! Так! Так! Так! Ми - такі -
Добрі, хазяйновиті чоловіки!
Але розмова не про нас, а про любов,
Дурні співають про це із словом кров.
Кров була різна, кров була гаряча,
Такої спеки я більше ніде не бачив,
Тож, восени, коли горить бадилля,
Стало зрозуміло, що граємо весілля!

Приспів:
Диви, як дивно. Чорний тато, біла мати,
А нам все рівно, нам лише б весілля грати!
Краси такої ще не бачили Карпати,
А нам все рівно, нам лише б весілля грати!

Що сталося, то сталося, бо стане по любе,
В них народилося таке собі ч/б,
Чорно-біла дівчина, афроукраїнка,
За голосуванням назвали Христинкою!
Бруньки набухли, зазеленіло листя,
Виросла красунею наша Христя! -
Донька євро-матері та афро-тата
Холостим час чергу занімати!
Мала жити довго ця чудо-родина:
Біла, чорний та Христина,
Але тато забіжав на Лімпопо,
Шок у громадян. Траур у сільпо.

Приспів.

Як? Як? Як? Як? Як же так?
Мама, доня є, а тата - голяк.
Сльози лили, як крокодили,
Батьку цього не простили!
Плюнули, забули, щоб він здох!
Тепер у сільпо працюють удвох
Перші красуні білих Карпат
Біля Христі хлопці, до мами черга тат!
І я там був, купував капусту,
Той же миті з'їхав з глузду.
Хто тут крайній, крайній хто?
Хто? Хто? Хто? Хто?.. Пальто!..