Бібліотечний гімн

У далеких морях, у просторах безмежних,
Де світанок заходить в прозору блакить,
Наші мрії дитинства пливуть обережно,
Сторінки, як вітрила, розгорнувши в цю мить.
Серцю дорога казка, мов крила в житті.
Цілий всесвіт відкрила бібліотека мені.

Не забути ніколи перший крок до книжок,
Теплу руку матусі, що тримала мою,
А чарівний той подих нових сторінок,
Перед простором книжним тихенько стою.
Серцю дорога казка, мов музика дня,
Рідна бібліотека, дитяча моя.

Швидко ми ростемо, тільки чується нам
Поклик вічний до краю, де мудрі слова.
Мене кличе постійно величний той храм,
Де у тиші панує наука сама.
Ти зі мною назавжди, ти даруєш знання,
Рідна бібліотека, альма-матір моя!

Мабуть лише здалося — не минули роки,
Не сивіє волосся, і ті ж самі стежки.
Бачу матір з малечею. Це я, або ти.
Вперше до бібліотеки вони підійшли...
Сяють світлом віконця, ніби мрія жива.
Там на зустріч чекають книги й добрі слова.
Сяють світлом віконця, ніби мрії живі.
Там на зустріч чекають бібліотеки мої...