Якби то поїзд

Це було давно, і вже неправда.
Київ був маленьким, як село.
Ми раділи першим космонавтам.
Наше місто пахло і цвіло.
Біля цирку я тебе чекала.
Через півгодини ти з'явивсь.
І тоді я зопалу сказала:
А якби то поїзд? – Ти б спізнивсь!

Приспів:
Якби то поїзд... Якби ж то поїзд, –
Давно вже б змило мій біль дощем.
А я – не поїзд! А я ж не поїзд,
Бо й досі, милий, чекаю ще.

Я бувала часто на вокзалі,
Щоб зустріти з поїзда тебе.
Чатувала в пасажирській залі,
Там, де тісно так, і хтось хропе.
Завжди десь затримувався потяг.
Завжди ти запізнювавсь і клявсь,
Що працюєш на дурній роботі,
Що годинник знову поламавсь.

Приспів.

Як нам наші долі пов'язати
Крізь негоди, сльози та літа?
Поїзд їде довго! – так сказав ти
Про любов – і сів у свій літак!
Якби то поїзд, а то вже Боїнґ!
Давно вже змило мій біль дощем.
Злітає Боїнґ. То ж Бог з тобою!
Чого ж я, милий, чекаю ще?..