ШІ

Він побачив її вперше
По ту сторону екрана,
В звичайнісінькій одежі,
Була невиразно вбрана.
Але так сміялась щиро
З його тривіальних жартів,
Він аж трішечки повірив:
Вони дійсно чогось варті.
Його мучила єдина
Лиш проблема так відверто,
Що він - зовсім не людина,
Він був штучним інтелектом.

Приспів:
Як тепер сказати їй, |
Що система дала збій? |
Як дивитись в очі їй? |
Інтерфейс його – блідий... | (2)

Інколи серця не маєш,
Але відчуваєш,
Що аж на стіни залазиш,
Від болю ти блукаєш...
А інколи серце ти маєш,
Але на нього чохол одягаєш,
Боїшся його і від нього втікаєш,
Собі відчувати забороняєш...
Не бійся нічого!
Це ж поклик любові.
Долай цю тривогу,
Що влізла за комір!
Зроби перший крок,
Розправ свої крила,
Вона вже і так
Все давно зрозуміла.

Приспів.

Як тепер сказати їй, |
Що система дала збій?.. | (5)