Він

Він був найкращим для неї!
Він став найкращим з усіх!
Він міг зрівняти з землею
Весь світ, і знести їй до ніг!

Вона - його королева
В серці й в думці повік!
Поруч із постаттю лева
Знала - це щастя навік!

Їй життя склалось навіть чудово
У світі, де були він і вона,
Але все знов почалось зі слова
Й це було страшне слово "війна"...

Він йшов в чолі батальйону,
За ним - брати-гармаші,
Він знав, що звістка з полону
Вирве їй струни з душі...

Вона його зачекалась,
Всі дні й ночі в сльозах,
На ній лиш очі зостались,
А в них лиш відчай і жах...

Врешті його обміняли
Й стихло усе навкруги,
Вона його обійняла,
Мій лев, нехай без ноги!..

Він був незламний і сильний,
Він став твердішим за сталь!
Він міг знести непосильне
Й жив так, щоб було не жаль!