Похід по гриби

Над Потіївкою тиха ніч зника,
Роса укрила лісові путі.
Мій кошик жде, і завмирає пошук,
Бо Бражинщина манить у житті.
Минаю став, де місяць догорів,
І сонце зійде над селом, як спів.

​Приспів:
​Ой, ліс шумить, і сонце грає!
Бражинщина, дари несу!
Тут кожен гриб мене вітає,
Я до Потіївки все це везу.
Така є радість у кошику моїм –
Повертаюся у свій дім!

Аж ось і Бражинщина! Вона, мов мур,
Мовчазна, повна лісової таїни.
Там під сосною, де старий каламбур,
Я знаю, де дари землі принишкли.
Знайшла я скарб – зелений щит трави,
Мій Піддубник ховається у тіні.

​Приспів.

Набрала я кошик, аж рука важка,
Ця лісова вага, мов джерельна вода.
Іду з дарами, що дала рука
Бражинщини – це щедра благодать.
Несу додому – там чекає рідний дім,
Смачна вже Юшка пахне вогнем.

​​Приспів.

Вже дим із хати лине до зірок,
Пливе над селом, де видно лісок.
Спасибі, ліс, за цей дарунок твій,
За тихий час, за роздуми мої.
Хай знову прийде до нас ясна весна –
Чекає знову на мене Потіївка.

Приспів.