Місяць, немов ікона

Зайшло сонечко у надвечір'я.
Відходить за океани і моря...
Перша зірка прийшла на подвір'я,
Місячно, сяє підкова золота...

Вечір зробив золоту підкову
Із золота з найвищої проби.
Місяць одів корону казкову,
Виблискує алмаз - зіроньки ромби.

О, яка місячна зоряна ніч!
А місяць, немов ікона Пресвята.
Вечір запалив тисячу свіч,
Єднає долі одинокі серця...

О, Місяцю Красеню, брате мій!
Ти є Владика срібної отари.
Злітають птахи на твій острів мрій
Знайти долю - лебідку до пари.

Я присяду на місячний човник
І попливу удаль в зоряні світи.
Ти є мій рятівник і співрозмовник,
У жмені зірку щастя натруси.