Я - воїн!

1. Я — воїн. Стою на межі двох світів,
Де кулі співають під вибухи гімни.
Де страх завмирає. Де корчиться гнів,
А біль разом з кровʼю уївся у стіни.
Де ніч поглинає усі голоси
В умовній безпеці, маскованій РЕБом.
Де замість привіт — в есемесках плюси.
Осколки. Контузії. Рани і тремор.


2.Я знаю, як важко тримати золу
У жменях, де вчора ще бігали діти.
Десятки ракет і усе по селу,
Хоч жінка під вікнами сіяла квіти.
Я бачив, як рясно мокрів мультикам
І ноги синіли. Пів дня з турнікетом.
Я чув, як горлав побратим: Не віддам!
Не ріжте, врятуйте! Вже краще померти...


3.Я зранку не чую сирен чи тривог,
Бо тут вже три роки немає відбою.
Хтось каже: Про нас і не згадує Бог.
А хтось навпаки, що Він поряд зі мною.
Я — воїн! Стою на межі двох світів.
Тут кулі співають мелодію смерті
Блукаючим душам полеглих братів...
Та я не здаюсь. Вже пішов рік четвертий.