Зачепила

1.Зачепила. Втекла під шкіру –
Хижим звіром з очима кішки.
Огортала теплом без міри,
Проникала у кров неспішно.
Вона в ньому торкалась суті,
Ніби знав її сотню років.
Ніби бачила десь майбутнє
І вела його крізь неспокій.


2.Її голос стирав всі схеми.
Її погляд ламав всі звички.
У його надто сталий всесвіт
Вона входила надто звично.
Вона входила тихо й щиро,
Наче світло в глухі кімнати.
І він, маючи власний вимір,
Вперше вмів себе не ховати.


3.Бо занадто була потрібна,
Коли плавилась в його жилах,
Ставши віссю його орбіти,
Його подиху, його сили.
Вона в ньому будила голод,
Що роками блукав між тріщин.
Бо занадто п'янка на дотик
Й не ховала від нього ніжність.


4.Зачепила. До тиску в грудях.
І лишилася там відбитком.
Тепер носить її усюди –
Як ікону. Незмінно. Близько.