В вечір на Андрія

В вечір на Андрія нагадала долю -
І приснився гарний молодий козак.
На коні промчався по безкрайнім полю
І розтанув зранку, як у небі птах.
Ти його чекала вдома біля тину,
Ти його шукала по ясних світах.
Вкотре зацвітає у садку калина,
А козак приходить лиш в коротких снах.

Не ридай в подушку, не чекай, дівчино,
Не шукай слідів коханого між трав.
Твій козак хоробрий за свою Вкраїну
І за тебе, мила, голову поклав...
Під кущем калини, десь у чистім полі,
Кетягом багряним впала кров на сніг.
І останнє слово він украв у долі...
Ти пробач, кохана... Не прийшов... Не зміг...

Він до тебе прийде спогадом туманним,
Янголом із неба, зоряним дощем.
Захистить від болю, залікує рани,
Стане непомітним та міцним плечем.
В вечір на Андрія нагадала долю -
І козак наснився гарний, молодий.
Та в козака доля - впасти в чистім полі
За свою Вкраїну, за щастя і волю...
В серці Батьківщини він навік живий!..