Свічки

Одні свічки. Куди не глянь - свічки,
На цвинтарі, в окопі, біля ліжка.
Течуть холодні сльози як річки.
Біди і горя повна кожна діжка.
Свічки палають полум'ям війни.
Заупокійну правлять в церкві службу.
І блимають, й тріщать біля труни.
І згадують любов велику й дружбу.

І плачуть так, як плаче немовля -
Невинно, із надривом, безгріховно.
І плаче з ними вся наша земля,
Бо йде війна і сліз народних повно.
І темряву руйнує каганець.
І промінь світла лине крізь тенета.
Теплом він пролягає до сердець
І вже, поглянь, всміхається планета.

І свічка романтична на столі
Чиїсь інтимно зігріває руки.
Але сьогодні холод і жалі.
Й палає свічка... холодом... розлуки...