Молодість ^*

А молодість моЯ — то дІвка гонорОва.
Як щось не по її, мерщІй збирА валІзу.
Я вкОтре їй кажУ: "Ідея пречудОва.
ПротЕ... Моє життя у твій багаж не влізе".
А молодість така. Не вірить в пересУди.
То тліє, то горить, то вІхолою дме.
І гОнор там такий! ВинОсить все на лЮди.
ПротЕ... МинАє швидко все. І це такОж минЕ.

Із сУмом я дивлЮсь, куди втікають рІки,
І сила, і жагА, і радість до життя.
Без неї сирота - тепер сама навІки.
ПротЕ... Я мушу відпустИти найкращі почуттЯ.
Та інколи кажУ, прокИнувшись урАнці:
"А хОчеш, як ранІше, з тобою розпочнЕм.
А хОчеш гайнемО з тобою десь на танці?"
ПротЕ... Мене вже не заманиш туди і калачем.

"А хочеш на БалІ білети я придбАю
І ми з тобою знов. Дві дІвки хоч куди!"
СкривИлася вона: "Я, тітко, вас не знаю!"
ПротЕ... Сама боюсь з дитИнства великої води.
Отак і живемО. Дороги. БездорІжжя.
У неї — новий шлях і вже нові пригОди.
А я собі стою одна на роздорІжжі.
Зустрітися нам знов не буде вже нагОди.
Зустрітися нам знов... не буде вже... нагоди.