Давайте закохаємось в життя ^*

Давайте закохаємось в життя,
Зітремо чорний колір, що на серці.
Із вірою підемо в майбуття,
Хай щастя посміхається в люстерці.
Давайте не чекати, що колись
Я засміюсь, бо зараз не на часі...
Живи в цю мить і вірою ділись,
І не губИся в сірій людській масі.

Красиві речі зараз одягай,
Не бережи, не залишай на "завтра".
Живи весь час і віри не втрачай —
Бо саме ти щасливим бути вартий.
Я розумію: повні очі сліз,
Клубок до горла підступає знову.
А серце, мов не чує навідріз,
Яку ведеш із Господом розмову.

Буває, навіть чай не зігріва,
Бо чорний колір вʼївся в наші душі.
Але знайди ті радісні слова,
Які хоч на хвилинку біль заглушать.
Потрібно закохатися в життя,
І хоч на мить відчуй себе щасливим.
Знайди душі маленьке укриття,
Де можна заховатися від зливи.

Немислимо згасати в ці часи,
Потрібні сили нам усім щомиті.
Ти усмішкою серце воскреси.
Так необхідно, чуєш, далі жити!