Що вона потім робила

Що вона потім робила, куди пішла,
З хусткою в рукаві
Й каблучкою на мізинці,
Коли її темне вікно роз'їдала імла,
Як іржа роз'їдає старі есмінці?

Курила бельгійський тютюн,
Міцніший, ніж зазвичай.
Сварилася з поліцейськими –
П'яна і грізна.
Любила сухе вино,
Пила у фаст-фудах чай –
Індійський, мов океан,
Чорний, як власна білизна.

Й пила за те, що ніхто
Не зможе її знайти,
За те, що проймається спокоєм
Душі золота матерія.
Лежала на теплому спальнику –
Оголена, мов дроти,
Тиха, наче вода,
Сонна, ніби артерія...

Що по ній залишилось?
Якісь борги, які я поволі сплачував,
Книги і мапи, якісь випадкові друзі,
Якісь вороги, яких я насправді
Не знав, хоч насправді мав би...

Лишилися речі в її шухляді,
Ніби в журбі,
Календарик із її місячними,
Щоби я не міг помилитись.
Лишилась бритва, яку я врешті
Забрав собі,
І завжди різав обличчя,
Намагаючись поголитись...