Коли ми станем собою

В той день, коли ми станем собою,
Зацвітуть абрикоси,
Зайвий осад розтане на дні...
В той день твої розплетені коси,
Як світанкові роси,
Впадуть знов на обличчя мені...
В той день, коли ми станем собою,
Буде видно так ясно,
Що ми зможем побачити рай
І в мить сумне стане прекрасним,
Зникнуть втомлені гасла
І стане вільна дорога за край...

Приспів:
Саме в той день, коли ми станем собою,
В той день, коли ми станем собою...
Саме в той день, коли ми станем собою,
Над головою вигляне сонце знов!..

В той день ми знов будем, як діти,
І будем далі хотіти
Шаленіти у морі бажань...
Той день нас захопить, як вітер,
Нас обійме мов всесвіт,
У якому не має страждань...
В той день, чомусь,
Слова стануть зайві,
А імена - неважливі
І непомітні від втоми сліди,
І все навколо зникне у сяйві,
І ми будем обоє знову
Тими, ким були завжди!..

Приспів.

Саме в той день, коли ми станем собою,
В той день, коли ми станем собою...
Саме в той день, коли ми станем собою,
Ми знов будем двоє і нас поведе любов!..

Приспів.

Саме в той день, коли ми станем собою,
В той день, коли ми станем собою...
Саме в той день, коли ми станем собою,
Ми знов будем двоє і нас поведе любов!..
Ми знов будем двоє і нас поведе любов,
І над головою сонце засяє знов!..