Минуле

Давай, минуле, сядемо за стіл,
Нам є уже про що поговорити.
І добре, і недобре, все навпіл,
Ми мусимо з тобою поділити.

Згадаємо удвох далекі дні,
Що в пам'яті глибоко залишились,
Бо інколи здається так мені,
Що вони лиш в снах солодких снились...

А вже не повернутися назад,
Зруйновані мости, а всі дороги
Ведуть мене туди, де листопад
Жовтеньке листя кидає під ноги...

Та ти у загадковій тишині,
Щоб задарма на тебе я не злився.
Поверни мені всі світлі дні,
В які я святкував і веселився!..

Похмурі не вертай хоча й були
І їх уже ніде не заховати,
Бо через них, минуле, ми пройшли,
Можливо їх на долю нам списати?..

Та бачу все, собі ти все береш,
Лиш спогади приємні залишаєш,
І тихо за спиною в мене йдеш,
Але, чомусь, майбутнього не знаєш...

А скільки днів, років уже пройшло,
А скільки ще, ні ти, ні я не знаю.
Яким би ти, минуле, не було,
Перш за все тебе я поважаю!..