Люди з неба

Нам хотілося разом,
Нам хотілося ближче,
Та чомусь віддалялись
Щораз далі і вище.
Та ми вітер просили,
А ми небо благали,
Все самотнє розтануло
І серця поєднались!

Приспів:
А внизу люди і людям не треба
Бачити вгору і бачити небо.
А внизу люди, все інше, не наше,
А поміж нами холодне й гаряче...

А все те, що між нами,
То первісне, горішнє.
Все прозоре, джерельне
Цілковите і ніжне.
Все так, як ще ніколи,
Ми не мали, не було,
Що пройшло поза розум,
Але серце відчуло...

Приспів.

Зустрівшись поглядами,
Ми відчули, що маємо
Належати один одному,
Але якась невидима сила
Заважала зблизитись...
А насправді ми боялись
Злякати своє щастя,
Але нам ніщо не завадить,
Бо з нами цілий всесвіт,
У своєму щасті
Ми просто люди з неба...

Приспів.