Не вір жінці

Він попросив цигарку, я дав,
Десь вдалині когось виглядав...
Дим втягнув, і як зникнути мав,
Так промовив:

Приспів:
Ой не вір, друже, жінці,
Щиро раджу тобі...
Хоч і гарні колінця,
І все інше при ній...
Будеш ситий по вінця
Від терпкої брехні...
То помилка найбільша,
Що ти зробиш в житті...
Вже коли зрозумієш
Свій фейл, буде пізно...

Опустіло місто ціле,
Вже й не видно собак...
З того всього зрозумів я,
Що щось з ним є не так...
Близенько тут був
Поряд мій блок...
Спати хотів
Та чомусь не пішло...
Було щось, що впливало
І знов голос чув я:

Приспів.

Видно було там погано,
Тож неясно мені:
Він в новинах був сьогодні,
А чи може і ні...
Ой, не вір, друже, жінці...
Ой, не вір, друже, жінці...