Моя країна

Так плине час - в пам'яті кадри кривавих стежин,
Вона пройшла вже крізь вогонь і крізь кіптя вушин.
Режим хотів в ній задушити свободи зачаток,
Вона з роками стала жінкою серед дівчаток!
Поламати волю, вбивати прийшли дикі примати,
Полягала вати спати відразу, бо тут з кожної хати
Люди дістають гармати, це наша розплата, кате!
Сміливих воїнів з нас виховала земля-мати!
В нас не забрати те, що по праву належить!
Біль нестерпний, та вона робила вигляд,
Ніби просто нежить,
Казали всі - змирись, врятує тільки ампутація,
Вона йшла до кінця, тримавши міцно мапу нації!
Через страждання і руйнації,
Через бомбардування, через страх, евакуації
Ця помста відчувається у всіх на рівні фібрів,
Щоб душу нашу вбити, в вас нема таких калібрів!
Смерть і горе - ваша віра, ви - пухлина цього світу!
Ми вбиваєм злого звіра, щоб жили у мирі діти!
Вона та, хто чорта поховає в домовині,
Ще у світі гордо скажуть: Слава Україні

Приспів:
Моя країна не впаде на коліна! |
І в моїм серці ти навіки єдина! |
І не завадить нам ніхто волею напитись! |
Як пощастило в Україні мені народитись! | (2)

Як пощастило мені жити серед Прометеїв!
Країна воїнів, борців, митців і волонтерів!
Ті, хто поліг, сидять десь тихо там собі на хмарці,
Чекають виродків, що грілись на гуманітарці!
Ви нам не рідні, ніби покручі підкинуті,
Вас доля неминучи дожене, і з часом згинуть ті
Безславні морди, ви всі демони раби!
Ваша домівка брудний мордор.
Боже хто ж вас породив?..
І скільки тих синів, що потікали по Європі?..
Та є з ким нам за честь сидіти в одноу окопі!
Азов, ЗСУ, ССО, група копів!
Від ворога залишиться тут тільки дим та попіл!
Це Вам, біси, за Стуса, за Бандеру, Чорновіла!
Нехай вся наша доля нелегка і чорно-біла!
За Бучу, за Ірпінь, дітей застрілених в потилицю!
Десятки поколінь, одвічну лють в собі носили цю!
Ми ще пройшли з тобою тільки пів дороги,
Ми вже з тобой поплачемо на святі перемоги,
Всіх воїнів вшануємо і славу їх помножимо,
Ми ще брат, заспіваємо, як тільки переможемо!

Приспів.