Тіла забитих орків

Ой, як война сі зачила в двадцять другім році,
То прийшли на нашу землю кацапи московські.
Ой, як стали вни гатити зі зброї тяжкої,
То здрігалася земелька від біди такої...

Стало військо боронити нашу Україну!
Син за тата, брат за сестру, а тато за сина!
Стали хлопці і дівчата, як одна родина,
Свою землю боронити – свою Україну!

Ой, вороги навіжені, шо ж ви сі приперли?
Ліпше б їли в себе дома свої щі, консерви.
Бо ми вас тут нагодуєм бандерівським смузі
І зостанете лежати пикою в калюжі!

Бо у нашу святу землю ляжете ви спати,
Орки, виродки нікчемні, рускіє солдати!
Холуї, пропагандони, вас накрила шиза!
Ідіть на х*й! - скажем дружно, підлі сраколизи!

Ви нас можете поцілювати лиш в гузицю,
Бо Привид Києва боронить нам нашу столицю!
Суми, Харків, Маріуполь ніколи не здасться –
Були й будуть завжди наші і Херсон, і Щастя!

З нами військо, з нами світ ще й телеканали –
Будем гнати окупантів – ген аж до Уралу!
Буде знов блакитне небо, буде лан пшениці,
І народять козаків нам наші молодиці!

Будуть діти і онуки сильніші від нині,
Слава нашим всім Героям! – Слава Україні!