У рваним дротах

У рваним дротах немає електрики,
Тато, пробач, я не відкрила Америки!..
Не відрізнялась яскравим умом,
Плутаю реальність зі сном...
Містом кружляють вихри тривоги,
Пекельні пси цілують у ноги,
Люди тлумачать свої некрологи,
Я не даю їм писать епілоги.
Порожні крамниці, суворі обличчя,
Кожен плекає свої протиріччя,
Сльози гіркі – це не виправдання!
Що ти сидиш? Виконуй завдання!

Вдарили в гонг,
Відштохнувшись від дна,
В країні оселилась війна:
Дзвіночки тривоги торкнулись людей,
Погані новини і присмак смертей...
Наша країна, як Прометей!..
Наша країна, як Прометей!..

Карбований сталлю, омитий сльозами,
Щастя шматочок, який відібрали...
Безпечне небо, походи в магаз,
За що вони так НЕНАВИДЯТЬ нас?
Страшною ціною дається свобода,
Комусь - біда, комусь - нагода,
Але за межею її здобуття
Нас вже чекає нове життя!..