Страдча

У глибокім лісі під вербою золотою
Сяяли-блищали маленькі дитячі сліди...
Десь поміж гілками силуетам не давали спокою
Кровавіїї стежки, що тягнулись далі сюди...

Приспів:
Страдча, Страдча, не вини, я знаю,
Мене в ліс тягнула темна воля війни...
Страдча, Страдча, я їх повбиваю,
Тільки в ліс їх ніччю мани!..

Дай мені хреста, тоді я тобі поможу.
Вічність тут блукав, як і ти, не по своїй вині.
Тільки прибери з мого дому клятий дух ворожий!
Знаєш, скільки страдч з'явилось по війні?..
Матінка-верба плаче, вітер виє за водою,
Доля в нас одна: я помер, і ти за мною...
Дай мені хреста, дай ім'я і кинь свою хустину.
Ще одну сім'ю убили: мужа, мати і дитину.

Приспів.

Іван та Марія. Хрещу тебе во ім'я
Отця, Сина і Святого Духу!
І будеш ти Северин! Амінь!