Ми повернемось

Ми назад повернемося,
Є на це безліч причин!
І своїми ключами відчинимо
Двері знайомі.
Чай з малиною вип'ємо, –
Хай це здається простим –
На подушці своїй засинаючи
В рідному домі!

Нас не треба картати!
Ми везли дітей та батьків
Від свинцю, реактивних снарядів
Та гуркоту з неба.
Нас не треба жаліти!
Ми встигли цілком за сто днів
Зрозуміти й почути
Достатньо багато про себе!

Ми повернемось на літаках,
Поїздах, кораблях.
І посадимо сад!
І життя це полюбимо знову!
Сумно скажемо долі:
Спасибі за звивистий шлях!
І згадаємо з вдячністю
Прихисток наш тимчасовий.

Повернемось додому,
По вуличках пройдем своїх.
Щастя, якщо вціліли будинок,
Садочок та школа...
І звучать голоси – із містечок,
Країн та країв:
Ми повернемось, щоб не прощатися
Більше ніколи!