Матерям

Чекає матуся на вітер з гарячого Сходу,
Бо знає, що звістку від сина він їй принесе.
Знесилене серце утішить і синовий подих,
Та вірить, він вернеться, вірить понад усе!
І сниться щоночі, як сина колись повивала,
Вдивлялась щаслива у хлопцеві очі ясні.
Ой, котику, котку. - Смішну колискову співала,
Тепер тільки молиться, щоб уцілів на війні!

Приспів:
Я у небі чорному білою лебідкою
Розгортаю крилечка над синами й донями!
Затулю від ворога, вбережу від бід я їх! |
Не літайте, ворони, над життями й долями! | (2)

Молилася Богу живим, щоб повернувся додому,
Втираючи сльози, читала короткі рядки...
Відчувались за хвірткою кроки до болю знайомі,
А душу ятрили тривожні думки...
Та звістка, як лезо, і вмить постаріла від горя,
В розкішнім волоссі зрадливе пасмо сивими...
Ваш син буде жити в серцях українців - Героєм,
Як всі в Україні відважні, хоробрі сини!

Приспів.