Коли твоя земля в війні

Коли твоя земля в війні,
Коли до ранку, як до раю,
Ми назавжди у цій весні,
Де навіть птахи не співають...
Де проводжали на вокзал
Без слів, молитвами німими
Туди, де оживав метал,
Там, де ховають молодими...
Коли твоя земля в війні...

Коли твоя земля в війні,
Слова вартують зовсім мало,
Дитячим криком уві сні
Ніч обірвало, світ обірвало...
Слова завжди будуть не ті,
Слова нічого вже не значать...
Та проклянуть усі святі
Тих, що забудуть і пробачать!..
Коли твоя земля в війні...

Коли твоя земля в війні,
Коли брати твої - солдати,
Нам не згоріти в цім вогні,
Нам треба жити, щоб пам'ятати
Тих, хто назавжди в тій весні
Лишились вічно молодими,
І не віддали нас війні,
І залишили нас живими!..
Тих, хто назавжди в тій весні!..