Звикаємо?..

А ми тут помаленьку звикаємо,
Збір на карту? А ми позіхаємо..
Нехай орків, бухі, в позі хаємо,
Якось так, а як ви там, гуркоче?
А ми тут помаленьку здихаємо!
Перший сніг у землі зустрічаємо!
І чекаємо карту, чекаємо
Вас, та я бачу ніхто з вас не хоче!

Нє, ну ми тут бамбук і не куримо!
Як-не-як помаленьку міркуємо.
Не усім же стріляти у куряві,
Ми на фронті культурному днями!
Бачу, всі швидко стали культурними,
Тільки тут, у окопах, всі - дурні ми.
Пісні пишуть, та їдем в їх тур не ми,
А снаряди, підписані нами!

Брате, чуєш чого ти завівся тут?
Я б хоч зараз, та треба на іспити!
Поступив в цьому році, у тридцять три!
Знаєш, вчитись ніколи не пізно!
А у нас тут бої більше місяця,
У окопі проходимо іспити
На предмет - чи людина ти в принципі.
От би хтось написав про це пісню!

Нє, ну чесно, потрібно корисними
Бути, брате, бо чуєш немислимо
У тилу просидіти під мисками!
Чув, сьогодні футбол, грає збірна!?!
Нє, ну чесно оце б була пісня вам!
Ти правий, твоя думка не пліснява,
Тільки ми тут, військові, не мислимо.
Що ти кажеш, відправив на збір нам?

Та ми тут помаленьку звикаємо,
Збір на карту? А ми позіхаємо...
Нехай орків, бухі, в позі хаємо,
Якось так, а як ви там, гуркоче?
А ми тут помаленьку здихаємо!
Перший сніг у землі зустрічаємо!
І чекаємо карту, чекаємо
Вас, та я бачу ніхто з вас не хоче!

Брате, чуєш, а можеш уважити,
Коли наступний раз будеш *ашити,
Підписати снаряд їм по-нашому,
Від братви передати привіт!
Брате, чуєш, а можеш уважити,
Щоби я більше не міг тебе бачити?
Рік пройшов всього, та бл*дь неначе ми
Різні люди із різних орбіт!

І ми всі помаленьку звикаємо,
Збір на карту? А ми позіхаємо...
Нехай орків, бухі, в позі хаємо,
Якось так, а як ви там, гуркоче?
А ми тут помаленьку здихаємо!
Перший сніг у землі зустрічаємо!
І чекаємо карту, чекаємо
Вас, та я бачу ніхто з вас не хоче!