Національна гвардія України

Речитатив:
Я вступаю на військову службу
І урочисто присягаю українському народові:
Завжди бути йому вірним і відданим,
Обороняти Україну, захищати її суверенітет,
Територіальну цілісність і недоторканість!
Сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок,
Накази командирів! Неухильно додержуватися
Конституції України та законів України!
Зберігати державну таємницю! Присягаю виконувати
Свої обов'язки в інтересах співвітчизників!
Присягаю, ніколи не зрадити українському народові!
Слава Україні!

Я дістаю із себе слово знову, як осколок!
Війна іде, а разом з нею — наші діти в школу!
Вже котре літо ми не відвикаємо від зим,
Інші думки, коли почуєш "повний магазин"...
Нехай у зла дуже велика вірогідність,
Ще не пропала, побратиме, наша віра в гідність!
Бо сьогодні ми усі єдина — Національна гвардія України!
Передова і тил, вона і я, і ти!
Гуркоче серце під вагою керамічної плити!
У нас за спинами гармати, не віриш дарма ти!
Бо Україна — дар, не кожен може той дар мати!
Росте під градами коріння непокорності,
Бо ми з народження у повній бойовій готовності!
Зліта у небо БпЛА, міцно трима рука
Гранатомети, бронетехніку, ПТРК!
І нашу мелодійну мову не заткнути "кляпом",
Дали державі присягу, а Господу - клятву!
Та перед боєм, в час задач і коректив,
Сам Бог мовчить, коли говорить командир!

Приспів:
Я іду зупинити війну
Із найкращими в світі людьми!
Обіцяю тобі — повернусь,
А зі мною троянди і мир!
Цей шеврон на плечі НГУ
Не продам, бо не має ціни!
Що таке Україна, збагнув!
Україна, кохана, це ми!

Я заряджаю своє слово знову, наче кулю!
Знаєш, сама жага свободи нас шикує!
Війна — не найстрашніше під небом Творця!
Є ще зрада, боягузтво і два стільця!
Зробили вибір, котрий кожен день робимо!
Одягнені у форму, а не в рабську робу ми!
Я написав свої найкращі рими
В Національній гвардії України!
Хай пропаганда вільний голос наш перебива!
Ми повинні бути тільки разом: тил-передова!
І робити дорослу роботу без вагання,
Щоб наші діти доробили домашнє завдання!
Тому військовий підтягне правопис!
Тому поет підтягнеться в бій!
Бо Україна — це те, за що варто боротись
Мені і тобі! Мені і тобі!
Ми відвоюємо Донбас і слідом Маріуполь!
Сильні надії є у нас, але ж такі і руки!
Хай будь-кого зневірити може сувора дійсність,
Тільки не гвардійців!

Приспів.

Україна, кохана, це ми!

Зомбовані загарбники царем мобілізовані...
Їх душі чорні, але брешуть, мов білі зовні!
Стерли кровавим ластиком мальовничі міста!
Та закриються кордони, очі і уста!
І Україна переможе, бо з дитинства хвора
Хворобою, що зветься воля!
Так, ми носимо звання, та, любий сину,
Найвище звання — українець!