Кринки

Я бачила очі героїв,
Які повернулися з пекла...
І серце у грудях зжималось,
Мовчання в душі голосне...
Я бачила очі героїв,
Усмішку крізь біль ледь помітну,
У Кринках вони не зламались,
Їм пекло тепер не страшне!
А ворог підступний і хитрий,
Він лізе у кожну щілину,
Неначе це зовсім не люди,
А дикі якісь таргани...
Але побратими скидають
І воду, і свіжу хлібину,
І поки БК вистачає,
Тримають цей фронт пацани!

Приспів:
Горить Дніпро, а наші справжні
Долають втому, спрагу й страх,
І маневрують прості герої
Сталеві наші на човнах.
Горить Дніпро, вода палає,
Але герої йдуть у бій
За тих, хто вдома їх чекає,
За прапор синьо-жовтий свій!

Я бачила очі героїв,
Що б'ються неначе титани,
За діток, що вірять у диво
І прапор тримають в руці!
Я бачила руки героїв,
Що ворога не підпускають
Туди, де кохана і діти,
Туди, де старенькі батьки!..
А ворог підступний і хитрий,
Він лізе у кожну щілину,
Неначе це зовсім не люди,
А дикі якісь таргани...
Але побратими скидають
І воду, і свіжу хлібину,
І поки БК вистачає,
Тримають цей фронт пацани!

Приспів. (2)

Я бачила очі героїв,
Які повернулися з пекла...
І серце у грудях зжималось,
Мовчання в душі голосне...
Я бачила очі героїв,
Усмішку крізь біль ледь помітну,
У Кринках вони не зламались,
Їм пекло тепер не страшне!