Берислав

Заїхали ми в Берислав,
Місто просто вимерло.
Це жесть, зараз тут просто
Просто кошмар – місто примара.
Дорога додому всипана пелюстками
Не троянд, а фугасними пастками,
Що росія засіяла під ногами.
Херсонщина, я з Берислава!

Лютий, п'ята ранку, розбудили
Тоді ще якісь звуки дивні,
І в небі над Каховкою зарябило.
У військовій частині
Їжте шашлики, все буде нормально!
Чонгар, мости, - риторичні питання.
Мало хто простить це верховній владі,
Дванадцята дня, а ГЕС окупували,
Козацьке, Веселе, Шилова Балка.
Наша 80-та десантна
Стримувала ворога, як могла,
Згодом, вивозили їхні тіла...
Восьме березня, плакати на площі,
Берислав – це Україна,
Але вже і тоді були зрадницькі очі,
Які нотували найбільш активних,
А далі, стометрові черги за рибою,
За капустою на базарі.
Активізувалися перевізники
Та валютні міняли.
У квітні наставили блокпостів,
Та обшукали кожен будинок у місті,
Заодно повилазили і ждуни,
Які здавали ветеранів та активістів.
Перші пішли прихожани та попи
У московських рясах,
Далі вчителі та колишні учні
Рускагаварящіх класів,
Більше половини шаріїстів та опзж
Окупантів лизали,
А гауляйтером став директор педучилища,
Підмазаний місцевим генералом.
Багато хто робить негідні вчинки,
Щоб вижити, але ті хотіли нажитись,
А хто - просто хворе на голову -
Напилося ідеями убивць російських,
Але таких був малий відсоток.
Здебільшого тупих маргіналів,
І про кожного Бериславський Месник
Писав в телеграм каналі.
З масовою навалою росіян
Стали регулярні викрадення місцевих,
На машзавод, на підвал
У Нову Каховку, у відділок сміттєвий,
Вивозили в поля, щоб рили могили,
Били до смерті, мародерили, як хотіли,
Ґвалтували, катували струмом,
Скільки ж невинних вбито тортурами...
І це не тільки росіяни творили,
Деякі були з Донецька та Криму,
Що за роки окупації стали псами
Кремлівського режиму.
Ходили по хатах, убивці з автоматами
Проводили так референдум брехливий,
Відкривали одиниці, і то зі страху,
А намалювали вісімдесят сім відсотків
За росію...
На ЗСУ тоді чекали усі,
Та кожний свій супротив чинив:
Хто малював прапори уночі,
А хто був очима для наших сил!
Раділи прильотам по складах,
Такі моменти давали надію,
А вже у жовтні перші районні села
Були звільненні!
Далі окупанти готували "маньовр"
З відступом на лівий берег,
Лишили без світла та води весь район,
Підірвавши стовпи та вежі...
Одинадцяте листопада
Дві тисячі двадцять другий рік,
Тоді побачили шеврони
Наших українських військ!
Обійми, радість, сльози на щоках,
Щирі посмішки на втомлених вустах!
Херсон, Бериславщина
Підняли синьо-жовтий стяг!
А далі,
Далі по селах, по місту
Почалися обстріли хаотичні,
Підірвана ГЕС, підтоплені села,
Арта, міномет по цивільним щоденно,
Все більше КАБів, все більше дронів,
Район для росіян став полігоном.
Менше будинків, більше прильотів,
І вулиці наші, наче Помпеї,
Де російські FPV пілоти
Полюють на пенсіонерів.
Надія є, що знову дім обійме,
Де все таке знайоме, рідне,
А нині, куди нас тільки не занесло,
ВПО...

Моє місто розбите КАБами, |
Дитинство розбите КАБами, |
І могили прадідів |
Розбиті КАБами... | (2)

Тягинка, Львове, Ольгівка, Бургунка,
Миколаївка, Одрадокам'янка, Веселе,
Козацьке, Берислав, Новоберислав,
Зміївка, Червоний Маяк, Новокаїри,
Новорайськ, Качкарівка, Дудчани,
Милове, Гаврилівка, Новоолександрівка,
Михайлівка, Золота Балка, Осокорівка,
Нововоронцовка...