Вовк

Приспів:
Переступим через горе,
Хоч яким би не було високим.
Попри дим у небі
Бачить добре сокіл.
Перекусим ми зубами
Не сон той і той неспокій,
Бо вірно йдемо вперед
Навіть коли не чути кроків!..

Вовкам не личить хилить гриву,
Вовки не знають страху
В будь-яку негоду!
Їх присяга від часів
Кия, Щека і Хорива
Кріплена потом породистого народу!
Вовк сумлінно чекає,
Коли із'явиться наступний щур,
Зграї слід замітають
Духи вільного дощу.
Вовк одержимий
Перестрашеною здобиччю,
Чи колись здобич верталась?
Ніхто не чув.
В шинелі срібній
Твердий норов хижака,
Зброю закріпить
Шрапнеллю січена рука.
У вовка лиш одна мета:
Гарантувати твій світанок,
Від Берислава до Крама
На сторожі його Вулкан.
Там всі чужинці лісу
Траплять під приціл,
Пророкує страту імператор
Бойових митців.
Легендарний вовк
Працює тільки на механіці,
Під покровом двох стін –
Любові й праці!

Приспів.

Вожак очолює примхливих,
Коли фрагів нема, вирує паранойя.
Чутно вража туша тут,
Значить хтось буде щасливим,
Для сакрального танго
Потрібні двоє.
Булава не звабить того,
Хто на ти говорить з тінню,
Честі хто вірність тримає
У гаслі "Іду на Ви!"
Блиски золота чужі тому,
Хто зі смертю на рівних,
Кого Хоробрий в бою породив.
Пролягає шлях у тьму,
Древній ліс вмикає чари,
Він ховає шум бадьорих,
Яким в засідці не спиться.
Вони люто убиватимуть
Цих покручів, почвар,
Доки не розсіє морок
Геліоса колісниця.
І кожен тан зустрінуть
Там високо підняті голови,
Гартованих на волі
Не приручить поводир.
Моїй ватазі спека – мати,
А батько – холод,
Пантеон полеглих –
Незмінний командир!

Приспів.