Штурмовик

Знову снайпер вглядається в зриті
Терикони донецьких висот.
Ми побачимо ще, московите,
Хто із нас випадковий народ.

Штурмовик у розмови не вірить,
На нулі розстановка своя.
Ми війни атакуючі звірі,
Нам пасує звіряче ім'я.

Надскладна у всесвітньої зграї
Ієрархія хижих тварин.
Самозванцю, тебе тут немає,
Ти стерв'ятник азійських рівнин.

Сірі діти брудного шакала,
Хто сказав що ви бурий ведмідь?
Ваша мати з песцями лежала
І ваш цар з ішаками стоїть.

А в кривавій роботі атаки
Я стократно багнетом довів -
Я гібрид бойового собаки
І нащадок поліських вовків.

Ти не звір в болотах під москвою
І ні пес іменитих пород,
А на карті Європи зі мною
Моя зграя, слов'янський народ...

Ще під табором нашим на Січі
Не погасли козацькі вогні.
Я сьогодні відвідаю дичі,
Ти підчистиш стоянку мені.

І вчергове, сигналом атаки,
Ствол нарізом розкручує мідь.
Я гібрид бойового собаки,
Ти не бурий сибірський ведмідь.