Какая разніца

А хочете прикол? Ми - українці,
Та маємо чогось російський рот:
Язик пливе, мов човен, у горілці,
І мова викидається за борт.
А хочете прикол? Війні п'ять років,
Та пів країни змилось за кордон.
Рублі колаборант сховав за щоки
І дивиться новини під поп-корн.

Як говоритимеш "на русскам язикє",
Згадай свою розстріляну країну:
Як люди гинули від вибухів ракет
На фронті або біля магазину,
Як на асфальті запеклась дитяча кров,
Порожньою лишилася колиска,
Як розривали бомби куполи церков,
Лишали мого Бога без прописки.

А хочете прикол? Герої гинуть,
А зеки й окупанти ще живуть.
Боїться світ: чи зброю дать, чи кинуть?
Спливає час, хоч стрілки не ідуть.
А хочете прикол? Війна не вічна:
Колись передова розвіє дим,
Солдат нарешті скине свій наплічник,
І берці увійдуть у рідний дім!

Як говоритимеш "на русскам" до дітей,
Нехай вони у відповідь промовчать,
Притиснуть хрестик прохолодний до грудей,
І жили закиплять-закровоточать.
Як не збагнеш, "какая разніца", сходи
На свіже українське кладовище.
Там добре видно, як зустрілися світи:
Торкнись могил - і небо стане ближче...