Балада про крик сурми

Мені в юності кричала сурма:
Йди в далекі романтичні світи,
В неочікуваний порт Зурбаган,
В неокласику небесних світил!

І покинув я звичайний терен,
І відкинув поміркованість дум.
За сурмою романтичних сирен
Був готовим я на подвиг і штурм!

Я покинув і розмірений план,
І неонові реклами вітрин...
Все я звідав: і болотний туман,
І вологий плеск подертих вітрил...

За сурмою замерзав я і мок,
Мене кликав романтичний азарт...
На три милі не дійшов до зірок,
І на милицях вернувся назад...

Але дні не проминули дарма,
Але серце й досі повне надій...
Якщо вас колись покличе сурма,
Не вагайтесь – і на голос ідіть!

Ви підкорите свою висоту
І розкажете онукам колись,
Як долали ви даремну мету
І три милі, що мені не дались!..