Куди ти ідеш?
Пісня Куди ти ідеш? - слова, текст, акорди, караоке, ноти, запис, слухати mp3. Ще багато пісень в категорії Бардівські пісні / Філософські пісні / Пісні присвячені окремим особам / Пісні про загальнолюдські цінності / Пісні на військову тематику. Всі пісні авторів/виконавців онлайн безкоштовно на Pisni.Club
- Переглядів: 0
- Місцевість: -
- Додано: 26 серпень 2026
- Ключові слова: Бардівські пісні Куди ти ідеш? Anatoliy Anatoliy
- Катеґорії: Бардівські пісні / Філософські пісні / Пісні присвячені окремим особам / Пісні про загальнолюдські цінності / Пісні на військову тематику
- Автори/виконавці:
0
0
ТЕКСТ ПІСНІ:
Ти дивний якийсь, – каже сивий скарлючений Ох, –
Тобі не потрібні ні гроші, ні слава, ні Бог,
Моїх володінь ти не хочеш підземних і сонних,
Смарагдових перснів, улесливих слів пишномовних.
Куди ти ідеш? В тебе вдома війна без знамен.
Ти не пригадаєш ні рідних, ні їхніх імен,
Ти будеш повзти по багнюці намарно, даремно,
Тебе не впізнає ніхто, це вже, хлопче, напевно.
Ти дихати будеш гарячим зимовим дощем,
Ти втратиш усе, що навіює втіху і щем,
Ти мертвих зустрінеш в порожніх будинках-очницях,
А кволі живі повідомлять свої таємниці
Про те, як жадають загинути легко, без мук,
Про те, як напишуть картини без пензлів і рук
І вірші без рим на розірваних аркушах неба.
Воно тобі треба, питаю, воно тобі треба?
То нащо ти йдеш? – не вщухає здивований Ох, –
Лишайся зі мною, було ж нам чудесно удвох!
Тебе вже забули – не хочеш ти цього збагнути...
– Я йду, – каже хлопець, – тому, щоб себе не забути.
Я мушу іти, бо життя не в омані мине.
Якщо не живі – мої мертві впізнають мене,
Які й під землею усе відчувають і бачать.
Вони не пробачать. Якщо не піду – не пробачать...
Тобі не потрібні ні гроші, ні слава, ні Бог,
Моїх володінь ти не хочеш підземних і сонних,
Смарагдових перснів, улесливих слів пишномовних.
Куди ти ідеш? В тебе вдома війна без знамен.
Ти не пригадаєш ні рідних, ні їхніх імен,
Ти будеш повзти по багнюці намарно, даремно,
Тебе не впізнає ніхто, це вже, хлопче, напевно.
Ти дихати будеш гарячим зимовим дощем,
Ти втратиш усе, що навіює втіху і щем,
Ти мертвих зустрінеш в порожніх будинках-очницях,
А кволі живі повідомлять свої таємниці
Про те, як жадають загинути легко, без мук,
Про те, як напишуть картини без пензлів і рук
І вірші без рим на розірваних аркушах неба.
Воно тобі треба, питаю, воно тобі треба?
То нащо ти йдеш? – не вщухає здивований Ох, –
Лишайся зі мною, було ж нам чудесно удвох!
Тебе вже забули – не хочеш ти цього збагнути...
– Я йду, – каже хлопець, – тому, щоб себе не забути.
Я мушу іти, бо життя не в омані мине.
Якщо не живі – мої мертві впізнають мене,
Які й під землею усе відчувають і бачать.
Вони не пробачать. Якщо не піду – не пробачать...
"Куди ти ідеш?" СХОЖІ КОМПОЗИЦІЇ:
Коментарi:
Вiдгуки та враження вiд пiснi (0)

