Сузір’я Леонідів

Стою в черзі якось в гастрономі я,
На зірки задивився з вікна,
Ой, впливає на нас астрономія,
Крутить нами, як хоче, вона.

Чи з Америки, а чи з Європи ми,
Незалежно від різних країн,
Ми народжуємось з гороскопами
І живем до останніх хвилин.

Всі ми вкупі із нашими бідами,
Хто Стрілець, Водолій або Бик,
Пов'язали себе з Леонідами,
Це такий метеорний потік.

Пам'ятаєте ви нашу історію,
Генеральний влетів Леонід
І світив невгасимою зорею
Вісімнадцять полум'яних літ.

Потім інший спалахнув у хмарну ніч
І всміхнулись мільйони облич,
Добрий день, Леоніде Макарович,
Прощавай, Леоніде Ілліч.

Але швидко Макарович вигорів,
Може, добре світив, але вгас,
Ще раз блимнув впівсили до виборів
І тепер К. Данилович в нас.

Я й цьому метеорному дядькові
Побажаю: А хай він горить,
Бо не грає нам ролі по-батькові,
Головне, що в нас знов Леонід.

А, як вгасне, не будьте здивовані,
В українців вже доля така.
І всі ми твердо тепер гарантовані
Десь новий Леонідик чека.

Пам'ятаю, що був в гастрономі я,
Взяв два пива і пляшку вина,
Ой, хитає мене астрономія,
Крутить мною, як хоче, вона.

Ми утрьох сидимо із сусідами,
Я забув хто з них Овен, хто Бик,
От тільки знаю, що звуть Леонідами,
В мене свій метеорний потік.