Небо і земля ликує

Небо і земля щиро днесь ликує,
І збір пророчий разом торжествує.
Бо Христос вродився, в пелени повився,
Ожиданий давно
Він на світі явно
В яслах положився.

Вифлеєм – місто тішиться-радіє,
Що це сповнилась вже його надія.
Ясла десь сіяють, три царі вітають,
А пастирі грають, піснь Христу співають,
Ангельські хори.

"Слава во вишніх" – Ангели співають,
Мир на землі всім людям звіщають.
Ірод засмутився, що Цар народився,
Його земне царство і все володарство
Марно упадає.

Зоря на небі ясна світить Богу,
До Вифлеєма вказує дорогу.
А персидські царі поспішають з дари,
Віддають в покорі, в Його біднім дворі
Новому Цареві.

Бідні пастирі весело співають,
Про славне чудо всім оповідають,
Що Христос у плоти ліг помежи скоти,
В пелени повитий хоче відкупити
Віруючих в Нього.

Вродився Творець нині всеї твари,
Цар над царями, Він не має пари!
Добре всі це знають, й скоти відчувають
Голови схиляють, дарунки складають
Творцеві своєму.

Пречиста Діва на руках тримає,
Та немовлятко грудьми накормляє.
"О, прекрасний цвіте, Ти мій ясний світе,
Сину мій коханий, з неба нам посланий
Від Святого Духа!"

Йосиф старенький Дитяткові служить,
Пісні співає, на рученьках носить:
"Люляй же, маленьке Дитя дорогеньке,
На потіху всьому світу загиблому
З небес послане".

І ми веселу пісню заспіваймо,
Нарожденого Царя привітаймо,
Щоби ми у вірі, спокої і мирі
На землі прожили, а в небі узріли
Світ Божества Його!