Мама Пелагея

Немов самого Господа сестра,
Яскраво сяє вічною зорею
З народження і ген, аж до кінця,
Моя єдина матір - Пелагея!

Моїм, ще й досі молодим, рокам -
І захист, і надійна оборона,
Ніяка не Мадонна й не мадам -
Проста селянка від земного лона!

Як пух веселих котиків весни,
Встеляє долю сонцем на майбутнє,
Й ночами прикраша собою сни,
Й щоденно береже і суще й сутнє!

Під тихий вечір фінішем турбот
Приходить у думки, такі дитинні,
Як в Господа дитинний мій народ,
Що зібраний єдино в Україні!

І відчиняє двері навстіжки,
Благословляє світ добром буденним,
І благовісні простеля стежки,
І підставля під труднощі рамена!

Батькам радіти: доньок і синів -
Я знаю це, бо знаю достеменно,
Прославлять у всепам'яті віків,
Превознесуть під Господа знамена!

Її небесні ангели крильми
Прикриють від найменшої незгоди,
Мене і всіх, у кого ми - дітьми
Такими ж, як у Бога - всі народи!

Хай буде славен во віки віків
Прекрасний чин родинної звитяги -
І повертають діти до батьків
Заради миру, спокою й наснаги!