Молитва мами

Над окопом кулі свистіли,
Скаженіли гради ворожі,
Він збирав до купи всі сили,
Але розум кричав – не зможеш!

Від поранення звело ногу,
Не дістатись йому частини...
Ворог взяв село у облогу...
Все, кінець... Він упав на спину...

Небо тихе таке і чисте...
Вмить забилось серце частіше...
Пригадалось тонке намисто
Й очі мамині найрідніші...

Вмить відчув її ніжний дотик
І обійми, так тепло стало...
І вуста шепотіли: "Боже,
Я вернусь, обіцяю, мамо..."

Сили сповнили усе тіло,
На колінах поповз ровами...
А душа, душа тріпотіла,
Відчувала молитву мами...

Вмить затихло все, прислухався:
Хтось говорить, невже підмога?
"Хлопці, тут він – голос роздався,
Він живий, живий Слава Богу!"

Їдуть в госпіталь, в небі синява,
А від мами дзвінки всю дорогу,
Це вона молитвами сина знов
Нині вимолила у Бога!

Так матусю, алло, я слухаю,
Ти не плач, я лиш ранений в ногу,
Бог молитву, мамусь, почув твою,
Буду жити, дякую Богу!

Сили сповнили усе тіло,
На колінах поповз ровами...
А душа, душа тріпотіла,
Відчувала молитву мами...