Спогад про Володимира Івасюка

Тебе забрала в нас травнева днина,
Але коли новий надходить день -
Ти оживаєш в пісні лебедино
І знову линеш в світ своїх пісень.

Він зітканий із чарівних мелодій,
Серця людей хвилює кожен звук,
Лунає пісня – це прийшов Володя, -
Це радість нам дарує Івасюк.

І все ж із днем приходить сум, як мука,
І все ж, коли твої пісні дзвенять,
Нам сумно, що подать не можем руку
І що тебе не можемо обнять.

Ти - наша гордість, велич і тривога,
Ти - віра, і надія, і любов.
З тобою в нас до мрій одна дорога,
Яку давно зборов ти й не зборов.

Іди по ній і клич нас за собою,
Червону руту кожен хай знайде,
Народ, якому ти сплатив любов'ю,
З любов'ю і до тебе теж іде.

Та все ж, коли в полон бере осмута,
То радість у серцях гніздечко в'є -
Від того, що в нас є "Червона рута",
Що Івасюк Володя був і є!