Азовсталь

Приспів:
Десь там під зорями, |
Де завжди горіло світло, |
Там під кулями |
Вони б'ються за нашу гідність, |
Там під градами, |
Захищаючи своїх рідних, |
Під кулями десь там... |
Десь там під зорями... | (2)

Зорі не живуть, вони затухають,
Так сильно горять,
Що від того і згоряють,
Люди не помруть, доки нас чекають,
Поки в нашій пам'яті
Вони не пропадають!..
Орки не ревуть, вони дико лають,
Своїх не кидають,
Бо своїх лише кидають.
Люди розірвуть, воїни стріляють,
Під звуки ракет їхні діти засипають.
Десь там під зорями, зорями, зорями
Я бачив сотні безстрашних очей.
Там десь під бомбами, бомбами, бомбами
Маріуполь це місто хоробрих людей!
Десь там під зорями, зорями, зорями
Я пропадав без ідей...
Там десь під бомбами
Дай, Боже, прожити ще пару ночей.

Приспів.

Так що не втрачай надії, все стане краще,
Ми заживем в новій країні! Чуєш? Так казав пращур.
Гроші, тачки, повії, братик, знаєш це все пропаще.
Ми не будемо жити, як раніше, ніколи більше, та й нащо?
Азовсталь, сталь кується, доки твоє серце б'ється!
Сад розквітне, ейфорія, ми потім разом нап'ємся!
Все погане вийде боком, а після ми розсміємся,
Не відступимо ні кроку, ми більше не розіб'ємся!
Мені солдат казав: Радій!
Кожна хвилина - хвилина для мрій!
А той солдат, як буревій,
Взяв автомат і пішов на побій!
Мені солдат казав: Не стій!
Як прийдуть вороги, одразу дій!
Ще він казав, майже молив:
Насамперед - захищай дім!

Приспів.

Десь там під зорями, зорями, зорями
Я бачив сотні безстрашних очей.
Там десь під бомбами, бомбами, бомбами
Маріуполь це місто хоробрих людей!
Десь там під зорями, зорями, зорями
Я пропадав без ідей...
Там десь під бомбами
Дай, Боже, прожити ще пару ночей.