Можна трохи тихше?

Скажіть, будь ласка, можна трохи тихше?..
І може менше в стрічках радісних облич?..
Он там матуся, що пустий візок колише,
Вона ж про доньку мріяла колись...
А можна музику в авто не в повний гамір?
В нас все ж таки на вулицях війна...
Я розумію-прірва в цінностях між нами!
Та все ж не опускаймося до дна!..

Хтось плаче над могилою щоденно -
Комусь не вистача екстріму й відчуттів.
А хтось у списках вбитих - просто енний...
Він також жити, як і ти, хотів.
Прошу! Благаю! Можна трохи тихше...
Хоч краплю совісті у морі почуттів.
Та жінка поряд ледве-ледве дише,
У неї ж син цей світ зустріти не зумів.

А в тої он, що вервицю не відпускає,
В самому пеклі син стоїть давно уперто.
А ця, що в тридцять сивину вже має,
Воліла після всього краще вмерти.
Прошу, будь ласка! Можна трохи тихше.
В моїй країні все-таки війна.
Дай, Боже, чимскоріш хай нас облишить.
Але це наша біль. На всіх одна.