Україна плаче

Наче птах Батьківщину свою я покинув,
У далекі поїхав, тепліші краї,
Але я не помер, не загинув,
А ще більше люблю я її!
Я мов син Батьківщині був вірний
І нікому біди не зробив
Та покинути край свій чарівний
На завжди мені Бог присудив.

Приспів:
І тепер я в далекій чужині,
І хоча не панує тут зло,
Та мені, наче тій сиротині,
Сниться в снах материнське тепло...
І летять, і летять мої мрії
В ті краї, де нарциси цвітуть.
Їх вітри грозові буревії
Не зупинять ніколи, мабуть...

Та позаду роки молоді за спиною,
Не продати мені, не покинути й їх,
Бо вже вже скроні мої сивиною
Забіліли, немов перший сніг...
І в душі моїй грішній неначе
Затихає нездоланний гнів,
А десь там Україна так плаче
І чекає до дому синів...

Приспів.