Пани Осецькі

Жили в Потіївці кріпаки, мов у ярмі,
Та в серці носили надії палкі.
Сказали собі: "Ми - панського роду,
Верніть нам свободу і права й господу!"

Приспів:
Та боротьба їх була марна й пуста,
Бо панів Осецьких тут не було й нема.
В архівах ні згадки, лиш правда одна:
Усе те вигадка, облудна брехня.

І знов до канцелярій несли папери,
У судах гучали слова й химерні віри.
Просили, благали: "Запишіть у шляхту.
Ми - не піддані! Ми - гілка знатна!"

Приспів.

Минали роки, сподівання згасали,
А мрії про панство лиш тінню ставали.
Та в історії села лишився цей спів —
Про селян, що прагнули панських прав і чинів.

Приспів.