Солдатська колискова

Стих у небі зорепад...
Спить ведмедик, зайчик, киця... -
Спи, дитя, хай тобі спиться,
Та не спить в степу солдат...
Діти ще його не сплять:
Так незатишно без тата,
Жінка жде, зітхає хата,
А довкола його сад...
Зірка впала - загадав,
Щоб хоч по весні додому,
І не перлось вже нікому,
Й кожен в мирі собі спав!..

Тихо на його дворі,
Лиш кінь у стайні забрикає -
На господаря чекає,
Що зберуться на зорі
В поле разом, як завжди,
Нивку скородить-орати.
А надвечір діток мати
І вечерю, і води
Сонцем вигріє-зіллє
Денну спеку ніжно змиє,
Рідним серденьком зігріє...
Де ж ти, щастя?.. Де ж ти є?..

Стих у небі "зорепад",
Світять зорі крізь бійниці...
Спи, дитя, хай тобі спиться...
Та не спить в степу солдат...