Жовтоблакитна осінь

В кольорові барви осінь
Розмалювала гаї і степи,
І в замріяні ліси, розпахнувши двері,
На шовковому килимі трав засіяла гриби,
І віти ясеня виграють на струнах віолончелі.

І за щедрі дари, Матінці Землі дякує
Жовтоблакитна Золота осінь,
Вереснева пора наче свято
Одягає заквітчану вишиванку,
І легкокрилий вітерець
Їй розплітає золотаві коси,
І в повільному вальсі
Пожовкле листя кружляє у танку.

І білою білосніжною вуаллю
Обвінчана в лузі калина,
Лебедине павутиння, розмаїло степи і поля,
Господар оре, сіє озиме зерно...
І до білої кипить робота в родини,
І своєю неземною красою чарує душу Осінь Золота.

І у вирій відлвтає птах...
Осінь днем дорожить,
Збирає урожай і медові сочні плоди у комору,
Із за хмар випромінює Сонечко теплом...
І ласкає кожну мить,
І Королева Зима на білім коні
Поспішає на свято Покрови.

І вже затуманені прохолодні ранки
І похмурі вечори,
А між розмаєм, соловейко радіє,
Що ще квітнуть троянди квіти,
Жовтоблакитна Осінь листопадом золотить
І в далині чути птах голоси,
Це ключ журавлів, - на крилах несуть пісню
Смарагдового літа.