Хмаринки

Летять хмаринки тихо вдалину,
По небу пропливають без упину,
Одна наздоганяючи одну,
Міняючись грайливо щохвилини...

Куди, хмаринки, разом біжите,
З яких країв несетесь, легкокрилі?
І як у вас дізнатися про те,
Від чого ви, пухнасті, побіліли?

Мовчать хмаринки в синій висоті,
Не хочуть ні про що розповідати.
Їм на смішні запитання оті,
Звисока, краще мудро промовчати.

Летять вони по справах непростих,
Їм діла до бездільників немає.
Вони - хмаринки, зовсім не їз тих,
Хто просто так по небу пролітає.

Там, в Африці, гасає хижий птах
Над рибками в міліючих озерах.
І втомлено ідуть по берегах,
Шукають воду слоники і зебри.

Ніхто їм, крім хмаринок з висоти,
Води не принесе із океанів.
Вони спішать скоріш допомогти,
Вони, як порятунок в день останній...

Підхоплені то бризом, то смерчем,
По небу до відміченого краю,
Промчать хмаринки, випадуть дощем
І знову з моря шлях розпочинають.