Осіння троянда

В калиновім саду в осінній казці
Народилась троянда для жовтня.
Поцілувало сонце в божій ласці,
Для когось пізня, для мене літня.

У барвах осіннього листя в саду
Запалахкотіла вогнем квітка.
Я покохав вроду, милу ладу,
Стоїть, немов самотня лебідка...

А ти мене поглядом закохала,
Кличеш у казку - трояндовий рай.
І свою усмішку подарувала,
Я лечу до тебе, як місяць май!..

Ти є моя мрія, жадана весна,
Моя прекрасна квітка любові!
Сяють очі щастям, з-під ніг
Йде земля... Даруєш мені миті чудові...

Квітку голки колючі захищають
Від рук, що хочуть її зірвати.
Вітри її гнуть, а зорі втішають...
Прийшла у світ щастя дарувати!..

Розцвіла осіння троянда в саду,
Поміж квітів королева моя.
Увінчала осінь в кленовім вінку,
Щоб світ прикрасила краса твоя...

Я захищу тебе від грози, вітру,
Від заметілі холодної зими,
Розпалю камін і зоряну ватру,
Зігрію лебединими крильми!..