Галина

Тече ріка, між берегами осока тихо шелестить,
Галина воду набирає, тихенько пісню гомонить.
В її очах блакитне небо мене зворушило на мить,
Бо у Галини очі сині, мов річки чистої блакить.

Приспів
Тече річка по стрімкій долині,
А в Галини мої очі сині-сині!
Очі, наче лісові, озерця
Залишились тепер в моїм серці!

Галино-зоре, не спіши-но води до хати відносить,
На тебе дай хоч подивиться, з тобою хоч поговорить,
Не маю часу говорити, бо мати лаяти буде,
Прийди до річки і я прийду, як тільки сонечко зайде!

Приспів.

За обрій сонечко заходить, вечірня зіронька зійшла,
І одиноко місяць бродить, моя Галинка не прийшла,
А нічка зорями сіяє і ніби стихло все на мить,
Галини пісня десь лунає, бо до ріки вона спішить.

Приспів.