Одна Єдина

Ти зустрічалась із ним, а я дививсь лиш на тебе,
Мабуть, просто це доля, можливо, просто так треба,
А може ти була тоді іще малою й дурною,
Коли він цілувався з тобою прямо переді мною?..
Два роки швидко пройшли, уже їх як не бувало,
А час пливе все одно, і все на місце стало:
Ти знову боса й сама, така сумненька і мила,
Казала "Життя це лайно і світ є незрозумілим"
Та тут з"явився я і хтів тобі пояснити,
Що світ не є жорстоким, потрібно далі жити!
Я подивився на тебе та зрозумів, що закохався,
Не міг забути тебе, якби я не намагався.
Не бачив я на світі милішої дитини
І зрозумів я тоді, шо ти у мене єдина!
Розмова в нас була дуже щира і відверта
Я хтів з твоєї пам'яті два роки отих стерти.

Ти у мене одна, ти у мене єдина!
Коли я поруч з тобою, минають швидко години,
Коли цілуюсь з тобою я майже кожну хвилину,
Бо ти у мене одна і ти у мене єдина!

У мене ти одна і більш мені ніхто не треба,
Бо ти для мене - сонце і ти є зоряне небо.
Та ти для мене - вода і ти - повітря ще навіть,
У мене ти одна, ніщо більш не цікавить.
І ти така красива, як ті червоні троянди,
Не віддам тебе іншому за жодні діаманти,
Ти з-поміж всіх для мене - найближча людина,
Бо ти у мене одна і ти у мене єдина!

Чарівна посмішка твоя мене із розуму зводить,
Коли хтось мимо тебе такий сумний проходить,
Коли загляне цікаво у очі твої милі -
Тоді вже весело стає, тоді вже все зрозуміло.
Ти відчуваєш себе уже тоді щасливим,
Коли ти поруч стоїш з таким обличчям милим,
Коли торкаєшся губ отих таких солодких,
Жалієш після цього ти - життя ж таке коротке.
А пам'ятаєш, сонце, ти перший цьомчик в щічку,
Коли сиділи ми от там десь біля річки,
Там шаруділа трава, там пташки гарно співали
Про те, шо ми разом удвох вони напоминали.
Я так дивився на тебе, була вже майже нічка,
Любов палала в душі, як догоряє свічка,
Коли я разом з тобою так швидко час плине,
Бо ти у мене одна і ти у мене єдина!